Мами і тата!

 Напади  дитячої агресії  часто заганяють батьків у глухий кут. «Як же так? Адже ми любимо свою дитину і вчимо її лише добру»,- розводять руки дорослі.

Насамперед слід визначитися з причинами такої поведінки.

Часто агресивна поведінка є наслідком тих стосунків, які маля спостерігає в родині.

Дитина може поводитися агресивно через бажання привернути увагу до себе.

Ще одна причина дитячої озлобленості – ревнощі.

Як реагувати на спалахи дитячої агресії? Насамперед, дитина повинна знати, що ви її любите незалежно від того, як вона поводиться. Співчуття до «жертви» не викличе у кривдника  жалю, а навпаки, збільшить озлоблення. Вона зробить висновок, що ви проти неї. Краще зробити акцент на тому, що дитина зробила поганий вчинок, скривдивши іншу людину. Безглуздо прагнути того, щоб дитина не почувалася агресивно. Важливо, щоб вона навчилася стримуватися або спрямовувати агресію в інше русло.

Маленька людина поки що не здатна аналізувати свої переживання.

Негативні емоції, що накопичуються, спричиняють їй самій величезний  психологічний дискомфорт. Тому завдання дорослого – допомогти малюкові висловити те, що він почуває.

                     Що робити з агресивними дітьми?

1. Замисліться над причинами такої поведінки.

2. Якщо причина агресії – дефіцит батьківської уваги, то Ви самі знаєте, що потрібно робити.

3. Не карайте малюка фізично.

4. Не кричіть, не звинувачуйте дитину у вчиненому. Це не допоможе.

5. Спробуйте заспокоїти і відвернути дитячу увагу.

6. Поговоріть з дитиною, розкажіть, чого Ви від неї  очікуєте..

7. Якщо напади агресії відбуваються досить часто, можна допомогти дитині і спрямувати її агресію в безпечне русло. Це може бути спільна праця або заняття спортом.

8.Іноді агресивним дітям допомагає боксерська груша, що висить дома в доступному для дитини місці.

Коли і як допомагати дитині

Маленька,безпорадна – як  їй не допомогти.

Одягаємо, взуваємо, кормимо, водимо рукою, підказуємо, говоримо і думаємо за неї.

Обурюємося: яке ж воно не самостійне.

                                    Що ж робити?

* Перш ніж допомагати, слід зважити, а чи потрібна допомога?

* Допомагати слід тоді, коли дитина просить про допомогу.

А зараз - як?

Спочатку запитайте: що ти хочеш зробити, що саме не виходить, як би хотів(хотіла) зробити як би міг (могла)зробити? Чим я можу допомогти?

Цим ви допоможете дитині усвідомити труднощі і сформулювати їх словами.

Після того як труднощі будуть визначені, можна правильно встановити – яка допомога потрібна - підказка, підтримка, схвалення, показ тощо.

* Якщо дитина матиме можливість діяти усвідомлено і самостійно - вона набуватиме власного унікального досвіду.

Таким чином ви сприятимете розвитку її компетентності і автономності.

    Як підготувати дитину до відвідування дитсадка

  Скоро ваша дитина піде до дошкільного закладу. Як зробити так, щоб перехід до нових умов не зашкодив її здоров’ю та розвитку?

 Не дивуйтеся, якщо вранці веселе і рум’яне дитя застанете в групі блідим з холодними рученятами і спраглими  устами - це прояви гострого періоду адаптації. В цей період можна помітити зниження інтересу  до навколишнього. Малюк почав говорити, а тут замкнувся і ні хвилини не може бути без опіки батьків.

   Всі ці негативні зміни – прояви порушення нервової діяльності і спричиняють до зниження опірності організму. Звідси і часті захворювання.

   Практика довела , що можна звести ці ризики до мінімуму.

   Головна роль належить батькам. Перш за все слід організувати життя дитини в сім’ї відповідно до режиму дитсадка.

Прийом дітей-7.30 – 8.20.

Сніданок – 8.20 - 9.00.

Ігри – заняття, прогулянка - 9.00 – 11.30.

Обід – 11.30 -12.00.

Сон -12.00 – 15.00

Підвечірок- 15.00 -15.30.

Ігри, прогулянка – 15.30- 18.00.

Вечеря – 18.30 – 19.00

Спокійні ігри – 19.20 – 20.30.

Підготовка до сну, сон 20.30 -21.00

Добре, якщо зацікавите дитину садочком, викличете бажання відвідувати його. Для цього покажіть будівлю дитсадка. Поспостерігайте за іграми дітей. Дитині легше адаптуватися до умов дитсадка, якщо вона володіє навичками самостійності: сідає на горщик, стільчик, самостійно їсть, вміє гратися. Спостереження свідчать, що діти, які тривало граються іграшками, захоплюються грою, легше переносять розлуку з рідними. Одна з головних причин труднощів перебування дитини перших днів у дитсадку – недостатній рівень спілкування з дорослим. Вчіть дитину звертатися з проханням, відповідати на запитання.

До 1р.6міс. дитина повинна знати своє ім’я, розуміти слова – назви предметів, частин тіла людини, дій.

          Не слід у перший же день залишати дитину в групі до вечора.

Тривале перебування в незнайомому оточенні – велике навантаження для неї.

Краще спочатку приводити дитину на прогулянки увечері, коли частина дітей уже пішла додому  і вихователь зможе більше уваги приділити  вашій дитині.

    Виконуючи ці поради та поради вихователя, ви зможете значно полегшити  звикання дитини до дитсадка.